Головний редактор газети «Вісті Снігурівщини» Ігор Новіков розповів про складнощі, з якими стикається видання після деокупації Снігурівщини. Незважаючи на постійні ризики через близькість фронту, редакція продовжує свою роботу дистанційно. Основні проблеми включають неналежну роботу «Укрпошти» з доставкою видань, нестачу кадрів та фінансову залежність від грантової підтримки. Водночас, колектив газети знаходить можливості для розвитку та підтримки своєї аудиторії.

— Чи вистачає вам журналістів для повноцінної роботи видання?

— Я думаю, що вистачає. 

— Тобто ви вже не плануєте брати працівників на роботу?

Ігор Новіков

Ігор Новіков

— Ні, ну взагалі ми не плануємо. Плануємо.

— А скількох людей вам ще потрібно для роботи?

— Ну, взагалі можна і трьох, але хоча б одного чи двох.

— Який на сьогодні рівень заробітної плати у ваших працівників, наскільки він відповідає вашим бажанням?

— Відповідає на 60%. 

— Чи отримуєте ви на сьогодні грантову підтримку? Наскільки вона зменшилася або збільшилася у порівнянні з 2022-2023 роками?

— Вона трошечки збільшилась – приблизно на 20%, але це все ІРМІ.

— Чи отримувало ваше видання якісь гранти протягом останнього року?

— Ну, ще був мінігрант на 25 тисяч гривень. 

— Ви самостійно подаєте заявки на грант? Чи потрібна вам якась допомога з цим?

— Так, можливо й допомога потрібна.

— А хто допомагає вам з фінансуванням?

— Ну ось є гранти і ще з травня місяця військова адміністрація трошки дає за висвітлення – 10-12 тисяч гривень. 

— Який відсоток ваших потреб покривають саме гранти?

— Зараз вони покривають усе. Гадаю, 90%. 

— А як ви вважаєте, чим би вам могли допомогти медіаорганізації?

— Якимось навчанням, якимись такими передовими технологіями. Такі допомагають.

— Можливо вам потрібна техніка?

— Техніка завжди потрібна. Адже зараз ми займаємося мобільною зйомкою. Ну, потрібна.

— А чи задоволені ви рівнем доступу до тренінгів, навчальних програм? Як часто ваша команда відвідує їх?

— Ну, як запрошують, так і відвідуємо. В принципі, нормально. Поки що ми їздимо на тренінги ІРМІ. Буває два рази в тиждень, буває раз на місяць. Коли як.

— ІРМІ наразі ваш основний донор?

— Так, так.

— А ще є якісь, кого б ви могли навести, як приклад?

— Поки що лише ІРМІ.

— А скільки на сьогодні у вас працює працівників?

Чотири.

— Хто цільова аудиторія вашого видання?

— Мешканці Снігурівки, Снігурівщини. Є ще трошечки Баштанського району. 

— Де на сьогодні розміщується ваша редакція, чи ви працюєте дистанційно? В якому стані ваш офіс після деокупації? 

— Ми поставили там вікна, двері. Частину приміщень віддали – вони нам не потрібні. Ще ми стягнули туди меблі, тобто є у нас офіс, але, чесно кажучи, ми боїмося туди заїжджати. Тому що там, поряд з нами, райвідділок поліції. І що їм вартує за нашу агітацію, за нашу роботу кинути туди якогось «Шахеда». Тож ми працюємо дистанційно.

— А як швидко вам вдалося привести до ладу приміщення після деокупації?

— Ну так, ми ще й приводимо. Але фронт близько, тому щось таке робити поки немає сенсу.

— З якими ще проблемами вам доводиться зіштовхуватися у своїй роботі?

— Є у нас «Укрпошта», яка зовсім не виконує свої обов’язки. Ми їм платимо.

А вони взагалі не роблять того, що повинні робити. Ми думаємо про те, щоб якось відійти від них, але поки важко.

А ще у нас був автомобіль, а його під час окупації вкрали. Якщо доводиться їздити, то своїм власним транспортом.

— А от стосовно «Укрпошти», ви маєте на увазі, що вони затримують терміни?

— Вони зовсім не розводять газету. Тобто привозять, кидають і все. Передплата по селах в нас дуже впала. Вони привозять і те, нам треба це все забирати.

— А взагалі вони мають доставляти за адресами, чи це більше ваша відповідальність?

— Мають, мають. Ми випустили, ми заплатили. Ми більшу частину нашої передплати віддаємо «Укрпошті» за доставку.

— При цьому вони, здається, підняли тариф?

— Підняли.

— А наскільки це критична сума для вас?

— Ну у нас грант є, але він закінчується і потім вже інші умови. Ти є весь час не будеш на гранті. От він закінчується у кінці жовтня або листопаді, і от тоді будемо вже дивитись. 

— Тобто ви самостійно розвозите газети?

— Ми торгуємо у магазинах, трошечки розвозимо на підприємства. І ще відсилаємо «Новою поштою» на Баштанку. 

— Яка вартість місячної підписки на газету?

— 40 чи 45 гривень. 

— А якщо одну газету купити одноразово, то це скільки коштуватиме?

— 10 гривень.

Редакція «Вістей Снігурівщини» продовжує боротися за своє місце на медіаринку, попри всі виклики війни та відновлення. Головний редактор Ігор Новіков сподівається на подальший розвиток видання, проте наголошує, що для стабільного майбутнього газети необхідна не лише підтримка донорів, а й покращення умов праці та доставки видань.

Матеріал виготовлено в рамках проекту «Посилення стійкості медіа в Україні». Впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».