Журналістська діяльність у Миколаївській області завжди була тісно пов’язана з реаліями регіону та його викликами. У вересні 2024 року громадською організацією “Миколаївський медіа хаб”  було проведено опитування серед журналістів різних типів медіа з метою визначити, з якими труднощами вони стикаються, які можливості мають для професійного розвитку і що можна покращити для зміцнення незалежної журналістики. Дослідження охопило представників як онлайн-видань, так і друкованих медіа, телебачення та радіо, що дозволило отримати широке уявлення про стан медіа в регіоні.

Опитування проводилось з 13 по 26 вересня шляхом заповнення анонімної анкети, яка складалась з 19 питань. Окрім того, в рамках дослідження було проведено чотири інтерв‘ю з представниками медіа, які опубліковані на сайті ГО ММХ:

– головна редакторка газети “Вечірній Миколаїв” Олена Івашко;

– головна редакторка онлайн-медіа “Корабелов.інфо” Наталя Бєлова;

– головний редактор газети “Вісті Снігурівщини” Ігор Новіков;

– головний редактор онлайн-медіа “Преступности.НЕТ” Анатолій Чубаченко.

В онлайн-опитуванні взяли участь 26 журналістів та менеджерів, які представляють різні типи медіа: онлайн, газети, телебачення.

Основні результати дослідження

Професійний досвід та типи медіа

Серед опитаних журналістів 69% працюють в онлайн-виданнях, що підкреслює важливу роль цифрових медіа в сучасному інформаційному просторі. Друковані видання складають 19%, а частка телебачення та радіо складає 11% відповідно. 

Щодо досвіду роботи, більш ніж половина респондентів (54%) мають понад 10 років досвіду, 19% — від 5 до 10 років, і 23% — від 1 до 5 років. Ці цифри свідчать про те, що значна частина медіаспільноти Миколаївщини — це досвідчені професіонали, які добре розуміють виклики своєї галузі.

“Вони були завжди (проблеми з кадрами в медіа, – ред.). Але з початком повномасштабного вторгнення вони особливо загострилися. Як і будь-де — це кадри. Раніше з кадрами, якщо дивитись на зріз миколаївських медіа, випускники яких спеціальностей працювали у журналістиці, то у нас в певні часи людина з дипломом журналіста була одна в редакції, усі інші були істориками, політологами, філологами, юристами. Зараз через те, що у миколаївських вишах — у Могилянці, НУК, університеті Пилипа Орлика — є уже випускники. Це люди, які мають диплом журналіста, або його скоро отримають. У нас зараз працюють три студентки 4-го курсу. Вони ще не бакалаври, але уже працюють”, – розказує головред “Преступности.НЕТ” Анатолій Чубаченко про головну проблему медіа.

Доступ до навчання та тренінгів

Результати опитування показали, що більшість журналістів (61%) задоволені рівнем доступу до професійних тренінгів. Однак значна частина респондентів (38%) все ще відчуває потребу в більшій кількості навчальних можливостей, особливо в напрямку аналітичної та розслідувальної журналістики. 

Багато хто вказує на необхідність спеціалізованих програм, які б допомогли краще зрозуміти сучасні тенденції в медіаіндустрії та освоїти нові технології.

“Зараз так багато цих навчань, і якщо у людини є бажання, вона спокійно може знайти, куди поїхати. Я не бачу в цьому великої проблеми. Плюс, ті нові кадри, які приходять, вони й так навчаються, сидячи в редакції, ставлячи питання більш досвідченим колегам, ми і так все їм пояснюємо. Мова вже про якісь hard skills, але знову ж таки, редакція, яка свого часу робила круті дослідження по відкритих данних, я думаю, може навчити людину користуватись відкритими даними”, – вважає “Анатолій Чубаченко” (Преступности.НЕТ).

Що можна покращити у співпраці між медіа-організаціями?

Журналісти Миколаївської області відзначили кілька ключових аспектів, які можна покращити у співпраці між медіа-організаціями. Перш за все, багато респондентів підкреслюють важливість спільних проєктів і розслідувань, оскільки великі проєкти часто вимагають більше ресурсів, ніж має одне медіа. Співпраця у таких випадках дозволила б об’єднати зусилля та досягти якісніших результатів.

“Спільні проєкти та розслідування. Медіа можуть працювати разом над великими розслідуваннями, які вимагають більше ресурсів, ніж доступно одній організації”.

Також респонденти наголошують на необхідності покращення комунікації між редакціями, зокрема через регулярні зустрічі та обмін досвідом, що допоможе ефективніше працювати в умовах обмежених ресурсів та підвищити прозорість. Існує потреба в більш тісній взаємодії, щоб разом вирішувати спільні проблеми та розширювати географію впливу медіа. Спільна участь у грантових програмах, колаборації для реалізації цікавих проєктів і горизонтальні зв’язки між редакціями допоможуть покращити якість контенту та посилити роль медіа у підзвітності влади.

“​​Спільні проєкти, спільна участь в грантових програмах, обмін інформацією та досвідом залучення ресурсів”.

Крім того, підкреслюється важливість відкритості, взаємопідтримки та взаємоповаги як основних принципів ефективної співпраці між медіа-організаціями.

“Треба об’єднуватись для спільного вирішення проблем – укрупнювати редакції , розширювати географію розповсюдження свого видання”.

“Журналістська солідарність, горизонтальні комунікація для посилення прозорості і підзвітності влади, спільні проєкти по виробництву якісного контенту – статей, аналітики, інфографіки, журналістських розслідувань”.

Заробітна плата та фінансове забезпечення

Фінансові умови роботи журналістів — одна з найбільш болючих тем. За результатами опитування, більшість (35%) отримують зарплату в діапазоні від 8 до 15 тисяч гривень, ще 27% заробляють від 15 до 20 тисяч гривень. 

Лише 11% журналістів можуть похвалитися доходом понад 20 тисяч гривень, тоді як 15% мають зарплату менше 6 тисяч гривень. Ці цифри свідчать про те, що фінансова стабільність залишається викликом для багатьох представників регіональних медіа.

Фінансування багатьох медіа залежить від грантів та міжнародної допомоги, яка є основним джерелом доходу для понад 50% опитаних. Але є медіа, для яких гранти – це основне джерело доходів. Наприклад, як зізнається головред “Вістей Снігурівщини” Ігор Новіков, на сьогодні донори покривають 90% потреб редакції. 

«Вісті Снігурівщини»: робота під обстрілами та виклики повоєнної відбудови

Лише незначна частина медіа може покладатися на стабільні джерела доходу, як-от підписки читачів (11%) чи рекламні контракти (19%).

“До війни ми могли забезпечувати себе самостійно за рахунок рекламних статей, бо ми незалежне медіа, ніхто нас не фінансує. А з війною це все просіло, дуже багато рекламодавців просто зникли. Тому зараз, звісно, важко”, – розказує головна редакторка онлайн-медіа “Корабелов.інфо” Наталя Бєлова.

Виклики незалежної журналістики: Наталя Бєлова про роботу сайту «Корабелов.інфо» під час війни

Основні виклики

Фінансові труднощі та технічні потреби

Одним з основних викликів для журналістів Миколаївської області є недостатнє фінансування та брак матеріальних ресурсів. 80% респондентів зазначили, що їхні редакції потребують технічної підтримки, зокрема генераторів та систем для забезпечення стабільного інтернет-зв’язку під час відключень електроенергії, таких як Starlink. Це особливо актуально в умовах частих блекаутів, які ускладнюють роботу журналістів та знижують ефективність медіа.

“До зими ми готові, не погано було б ще хоча б одну — дві зарядні станції. Через те, що є люди, які працюють віддалено з дому. І під час відключень світла, якщо у такої людини немає можливості отримувати електроенергію з альтернативних джерел, то вона як і всі інші без зв‘язку, без світла і не може працювати. Є потреба у ноутбуках, її ми стараємось частково закривати власними силами, коли є змога”, – розказує головний редактор “Преступности.НЕТ” Анатолій Чубаченко.

«Преступности.НЕТ» під час війни: нові виклики та адаптація до реалій

Також респонденти наголосили на необхідності оновлення комп’ютерної техніки та ліцензійного програмного забезпечення. Близько половини журналістів відзначили, що це є важливим кроком для підвищення якості їхньої роботи та продуктивності.

Відповідаючи на питання, чи отримувало їхнє медіа гранти за останній рік, 46% респондентів вказали, що отримували кілька грантів, 23% – один грант за рік. 23% миколаївських медіа не отримували грантів.

Для представників друкованих медіа значним викликом є проблема доставки газет. Як зазначає головна редакторка газети “Вечірній Миколаїв” Олена Івашко, нова логістична система “Укрпошти” значно уповільнила процес, що негативно впливає на доступність видань для читачів. Затримки з доставкою призводять до того, що передплатники отримують новини із запізненням, ставлячи під загрозу актуальність друкованої преси.

“До нас надходять постійні звернення передплатників, що газета не потрапляє до них навіть протягом тижня. Тобто, про які новини ми можемо говорити, якщо газета за попередній тиждень – 18 вересня – досі не потрапила до деяких читачів, а сьогодні вже 25 вересня. Про оперативність не йдеться”, – каже Олена Івашко.

Газета «Вечірній Миколаїв»: виклики сьогодення та пошуки шляхів виживання

Професійне вигорання

Ще одним серйозним викликом для журналістів є проблема вигорання. Майже 70% респондентів визнали, що постійне перевантаження та нестача кадрів призводять до хронічного стресу, що негативно впливає на якість контенту. Особливо це стосується розслідувальної журналістики, яка вимагає значних ресурсів і часу.

Доступ до інформації

Ще однією важливою проблемою, з якою стикаються журналісти, є складнощі з доступом до офіційної інформації. Близько 27% опитаних вказали, що вони часто стикаються з відмовами у наданні інформації або відсутністю належної комунікації з боку місцевих органів влади. Це ускладнює підготовку аналітичних та новинних матеріалів, що, у свою чергу, позначається на якості контенту та рівні довіри з боку аудиторії.

Пропозиції щодо покращення

Опитані журналісти висловили кілька важливих пропозицій щодо того, як можна покращити ситуацію в регіональних медіа. Близько 60% респондентів вважають, що більш тісна співпраця між медіаорганізаціями може допомогти вирішити багато з існуючих проблем. Спільні проєкти, особливо в сфері розслідувальної журналістики, дозволять ефективніше використовувати наявні ресурси та покращити якість контенту.

Крім того, журналісти зазначили, що важливо збільшити кількість розслідувань та аналітичних матеріалів у місцевих медіа, оскільки саме ці формати є найбільш затребуваними серед аудиторії.

Висновки та перспективи

Загалом, опитування чітко показало, що журналісти Миколаївської області стикаються з низкою серйозних викликів, таких як фінансова нестабільність, технічні труднощі та професійне вигорання. Проте є й позитивні моменти: багато журналістів відкриті до співпраці, готові навчатися та вдосконалювати свої навички. Підтримка з боку міжнародних організацій та донорів, а також розвиток професійних тренінгів можуть стати ключовими факторами успіху для регіональних медіа.

Щоб забезпечити подальший розвиток місцевої журналістики, важливо продовжувати працювати над покращенням умов праці, збільшенням фінансової стабільності та розширенням доступу до сучасних технологій.

Дослідження проведено в рамках проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні». Впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».